GNU/Linux

Матеріал взято з Wikipedia – вільної енциклопедії

Linux (вимовляється як /ˈlɪnəks/ чи /ˈlɪnʊks/) – це вільна UNIX-подібна операційна система. Вона заснована на системних програмах, розроблених в рамках проекту GNU, і на ядрі Linux. Найчастіше, з історичних причин і для стислості, цю систему називають просто “Linux”.

На відміну від більшості інших операційних систем, GNU/Linux не має єдиної «офіційної» комплектації. Замість цього GNU/Linux поставляється у великій кількості так званих дистрибутивів, в яких програми GNU по’єднуються з ядром Linux та іншими програмами. Найбільш відомими дистрибутивів GNU/Linux є Slackware, Red Hat, Fedora, Mandriva, SuSE, Debian, Gentoo, Ubuntu. З дистрибутивів російських розробників найбільш відомі ALT Linux і ASPLinux.

На відміну від Microsoft Windows (Windows NT), Mac OS (Mac OS X) і комерційних UNIX-подібних систем, GNU/Linux не має географічного центру розробки. Немає і організації, яка володіла б цією системою; немає навіть єдиного координаційного центру. Програми для GNU/Linux – це результат роботи тисяч проектів. Деякі з цих проектів централізовані, деякі зосереджені в фірмах, але більшість об’єднують програмістів з усього світу, знайомих тільки по переписці. Створити свій проект або приєднатися до вже існуючого може будь-хто і, в разі успіху, результати роботи стануть відомі мільйонам користувачів. Користувачі беруть участь у тестуванні вільних програм, спілкуються з розробниками напряму, що дозволяє швидко знаходити і виправляти помилки та реалізовувати нові можливості.

Саме така гнучка і динамічна система розробки, неможлива для проектів з закритим кодом, визначає виняткову економічну ефективність GNU/Linux. Низька вартість вільних розробок, налагоджені механізми тестування та розповсюдження, залучення людей з різних країн, які володіють різним баченням проблем, захист коду ліцензією GPL – все це стало причиною успіху вільних програм.

Звичайно, така висока ефективність роботи не могла не зацікавити великі фірми, які стали відкривати свої проекти. Так з’явилися Mozilla (Netscape, AOL), OpenOffice.org (Sun), вільний клон Interbase (Borland) – Firebird, SAP DB (SAP). IBM сприяла переносу GNU/Linux на свої мейнфрейми.

З іншого боку, відкритий код значно знижує собівартість розробки закритих систем для GNU/Linux і дозволяє знизити ціну рішення для користувача. Ось чому GNU/Linux стала платформою, котра часто рекомендується для таких продуктів, як Oracle Database, DB2, Informix, SyBase, SAP R3, Domino.

Спільнота GNU/Linux підтримує зв’язок за допомогою груп користувачів Linux.